Українські народні пісні

ОЙ ХОТІВ ЖЕ ТА ПАН СУПРУН
Українська народна пісня

Ой хотів же та пан Супрун
Та слави зажити,
Веде військо під Очаків,
Велить турка бити.
Били турка денно, нічно
І храбро ступали,
А в середу пораненьку
З Кубані рушали,
А восьмої неділеньки
У Варшаві стали.
А в неділю пораненьку
Коник розігрався,
А к вечеру наш пан Супрун
В неволю попався.
Над річкою над Дунаєм
Орли загравали,
А козаки отамана
З неволі дістали.
Над річкою над Дунаєм
Короговка в’ється,
Ой там-то наш та пан Супрун
З татарином б’ється.
Над річкою над Дунаєм
Короговка має,
Десь нашого та Супруна
На світі немає.
Ой не стріли громовії —
Гармати ворожські
Напирають на козаків,
Та на запорожців.
«Бийте, бийте та Супруна,
Пана коменданта,
Бийте, бийте — не жалуйте
Хоч рідного брата!»
Ой не орла, не сокола
Збираються вбити, —
Ой то ж пана та Супруна
Ведуть загубити.
«Ой не ведіть мене, братця,
В глибоку долину,
Ой поведіть мене, вороги,
На високую могилу:
Нехай буде знати Україна,
Де пан Супрун згинув».

Походження та примітки

ОЙ ХОТІВ ЖЕ ТА ПАН СУПРУН.

Записано в 40-х роках XIX ст. від чорноморських козаків на Кубані. Друкується за зб. «Народные южнорусские песни», стор. 429—430.

Відомо багато варіантів пісні. Основний мотив її — героїчна боротьба українського народу проти турецького поневолення.

Супрун — за народними піснями, винятково хоробрий і мужній воїн, борець проти татарської кримської орди, султанської Туреччини та шляхетської Польщі, полум’яний патріот. В поданому варіанті Супрун гине в боротьбі з татарською ордою, в інших — під Варшавою, Очаковом.

Очаків — місто і порт на Чорному морі при впадінні Дніпровського лиману; в XVI — XVIII ст. — порт і фортеця султанської Туреччини; відвойований російською армією під керівництвом О. В. Суворова восени 1788 р.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті