— Ой ци був ти, сивий орле,
В моїй стороні?
Ой ци тужить моя мила
Тепер по мені?

— Тужить вона, тужить вона,
На ліжку лежить,
А правою рученькою
За серце держить.

А лівою рученькою
Підпирається,
Вона ж свого миленького
Сподівається.

Ой прилетів сивий орел
Та й сів на тину:
— Скажу тобі, чужа мила,
Таку новину.

Приніс тобі, чужа мила,
Од милого вість,
Що твій милий з війська іде,
Буде в тебе гість.

Ой устала миленькая,
Як не лежала,
Слуги свої вірненькії
Порозбуджала.

— Уставайте, вірні слуги,
Запаліть свічі,
Нехай же я миленького
Зобачу в вічі.

— Ой чого ж ти, мій миленький,
На личку змарнів?
— Я без тебе, моя мила,
Світа не видів.

Ой чого ж ти, моя мила,
На личку спала?
— За тобою, мій миленький,
Ночей не спала.