Українські народні пісні

ОЙ ЧЕРЕЗ САД ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ
Українська народна пісня

Ой через сад зелененький
Лежало три дороженьки.
Туди ніхто не проїхав,
Туди ніхто не пройшов,
Тільки їхав наш паниченько,
Чорні брови, біле личенько,
На вороному кониченьку,
В зеленому жупаниченьку.
Привертає коня в Дунай-річеньку,
Став він коня напувати,
Став до його розмовляти:
— Ой ти, коню, ти, кониченьку!
Не пий води з Дунай-річеньки,
Напийсь води із криниченьки.
Там дівчина умивалася,
Красотою похвалялася:
— Красото моя, ти красонько,
Кому тепер ізостанешся:
Чи сотнику, чи полковнику,
Чи прежньому полюбовнику?
— Ні сотнику, ні полковнику,
Ні прежньому полюбовнику.

Походження та примітки

Ой через сад зелененький. БФ-2, арк. 110, № 164. (БФ-2 — «Наські українські саги або малоросійські пісні, зобрані запорожцем Федором Горкавенком-Мєським». ІМФЕ, ф. 1-5, од. зб. 406). БФ-3, арк. 93, № 164. (БФ-3 — копія БФ-2. ІМФЕ, ф. 29, од. зб. 43). БФ-1, арк. 22, № 68. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 193 аркуші наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 93.