Українські народні пісні

Ой чиє то поле

Жниварська

Ой чиє то поле
Пожато скоро?
Ой люлі, люлі, пожато скоро!
Павлове поле
Пожато скоро,
Женцями молодими,
Серпами золотими.
Ой люлі, люлі, серпами золотими!
Жито пожали,
Снопи пов’язали
І в копи поклали.
Ой люлі, люлі, і в копи поклали!
Ой чиї ж то жені
Позбирали жмені?
Павлові жені
Позбирали жмені.
Ой люлі, люлі, позбирали жмені!
Ой чиї ж то жені
Погубили жмені?
— Михайлові жені
Погубили жмені.
Ой люлі, люлі, погубили жмені!
Ой чиє ж то поле
Заржавіло стоя?
— Михайлове поле
Заржавіло стоя.
Ой люлі, люлі, заржавіло стоя!
Женці всі кривії,
Серпи луб’янії.
Жита не пожали
І кіп не поклали.
Ой люлі, люлі, і кіп не поклали!

Походження та примітки

ОЙ ЧИЄ ТО ПОЛЕ.

Записав І. Танський у селі Локотки Глухівського повіту «Записки ЧГСК», 1866, сторінка 182-183.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жниварські пісні