Ой чого ти, земле,
Молодіти стала,
Наче та дівчина
В оксамит убралась,

Роздалась ланами,
Розцвілась квітками,
Розрослась в колгоспах
Буйними хлібами?

«Мої села вільні —
Піснями лунають,
А із міст робочі
Їм допомагають!

Сонце любо гріє,
Зорі краще сяють,
Люди молодіють —
Долю величають!»

Ой чого ти, земле,
Молодіти стала?
«Стало краще жити,
Веселіше стало.

Розгорнулись груди,
Вільно стало дихать,
Ми не знаєм горя,
Ми не бачим лиха!»

Через те ти, земле,
Молодіти стала,
Що рука трудящих
Тебе уквітчала!

Що ми всі веселі
І заможні стали,
Що життя прекрасне
Нам тепер настало!

Не скрипи зубами,
Не лютуй, воро́же,
Марні твої мрії —
Нас не переможеш!