Ой шумить, гудить зелен дубина,
Ой має ж вона чого гудіти,
Бо вна зачула дике звіреня,
Дике звіреня — дикого вепра.
Ой за ним слідить стрілець-молодець,
Подибається й а з диким вепрем:
— Ой вепре, вепре, що в ті за зброя?
— У мене зброя — золоті ікла,
Золоті ікла а саляний бік.
— Ой стрільче, стрільче, що в ті за зброя?
У мене зброя — срібна стрільбонька,
Срібна стрільбонька, золотий лучок,
Золотий лучок, срібний курочок.
— Ой вепре, вепре, де б ми боролись?
— На тих рівнинах, на тих долинах.
Ой як стрілець втяв дикого вепра,
Тогди ся вепер в ритвини ся впер.
— Ой видиш, вепре, що в мні за зброя?
Не помогли ти золоті ікла,
Ні золоті ’кла, ні саляний бік.