Ой як я була йа сім літ удовою,
То я не чула своїх ніг під собою.
Ой як я пішла йа за лихого драба,
Ой то я стала йа за повроку баба.

Ой чи я тобі та й не казала, мати,
Ой було мене за вдовця не давати,
Бо я вдовцеві не вмітим догодити,
Ой то він буде щогодинойки бити.

Ой дала мене моя матінка, дала,
Як конопельки в болотечко втоптала,
Як конопелькам у болотечку гнити,
Так мні, молодій, за нелюбойком жити.