Ох і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!

Бо моя пригода —
Козацькая врода,
Так, як ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє —
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє —
Роса на землю впаде.

Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде, —
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!

Наїхали пани
Та ще й орандарі,
Воли й вози забирають...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку:
Не маю вам що казать!
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку:
Не маю вам що казать!

А я, як жив буду,
Та все те забуду:
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози
Ще ж бо й сам я пороблю!
Мережані ярма,
Тернові занози
Ще ж бо й сам я пороблю!

На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісходжу:
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу!
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу!