Очерет лугом гуде,
Сова річкою бреде.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.

Чорнобривець іде,
Чорнобривку веде:
— Будь здорова, дівчино,
Коли любиш мене.

Ой ти, серце моє,
Чи ти любиш мене,
Чи ти любиш мене,
Чи ти підеш за мене?

— Я не серце твоє,
Я не люблю тебе,
Я не люблю тебе,
Я не піду за тебе.

— Чи я, мамо, не доріс,
Чи я, мамо, переріс,
Чи не рублена хата,
Що не люблять дівчата?

— Ой ти, синку, вже доріс,
І ти, синку, переріс.
В тебе рублена хата,
Та не люблять дівчата?

В тебе стан, як у баби,
В тебе очі, як у жаби,
Руки, ноги, як у рака,
А сам рудий, як собака.

Ти тонкий і високий,
Ще й до того косоокий.
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.
Тьфу!

Очерет лугом гуде,
Сова річкою бреде.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.

Чорнобривець іде,
На добридень дає:
— Добридень тобі,
Бо ти жінка моя.
— Добридень тобі,
Бо ти жінка моя.

Бо ти жінка моя,
Бо ти любка моя,
Бо ти любиш мене,
Бо ти підеш за мене.
Бо ти любиш мене,
Бо ти підеш за мене.

— Я й не жінка твоя,
Я й не любка твоя,
Я й не люблю тебе,
Я й не піду за тебе.
Я й не люблю тебе,
Я й не піду за тебе.

Бо ти тонкий та високий
Ще й поганий, косоокий,
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.

Такий стан, як у баби,
Такі очі, як у жаби,
Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака.
Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака.

Такі вуса, як у рака,
А сам рудий, як собака,
Ще й на ногу налягаєш,
Бо на плечах горба маєш.
Ще й на ногу налягаєш,
Бо на плечах горба маєш.

— Чи я, мамцю, не доріс,
Чи я, мамцю, переріс?
Чи не врублена хата,
Що не люблять дівчата?
Чи не врублена хата,
Що не люблять дівчата?

— Ні, ти, синку, і доріс,
І ти, синку, переріс,
І дорублена хата,
Лиш не люблять дівчата.
І дорублена хата,
Лиш не люблять дівчата.

Піди, синку, до криниці
Та й напийся водиці,
Так любитимуть дівчата
Любитимуть молодиці.
Так любитимуть дівчата
Любитимуть молодиці.

— А я йду і бреду
По коліна в лободу,
А я піду до дівчини,
Що хороша на виду.
А я піду до дівчини,
Що хороша на виду.

Очерет лугом гуде,
Сова лужком броде.
Розправляй свої крильця,
Виглядай чорнобривця.
Чорнобривець іде,
На добридень несе:
«Як ся маєш, моя мила,
Бо ти серце моє!
Бо ти серце моє,
Бо ти любиш мене,
Бо ти любиш мене,
Бо ти підеш за мене».
«Я не серце твоє,
Я не люблю тебе,
Я не люблю тебе
І не піду за тебе!»
«Чи я, мамцю, не доріс?
Чи я, мамцю, переріс?
Чи не зрубляна хата,
Що не люблять дівчата?»
«Ні ти, сину, не доріс,
Ні ти, сину, переріс,
Та й хоть зрубляна хата,
То не люблять дівчата.
Ні ти довгий, ні короткий,
Ні безрукий та безногий,
Лиш без верхньої губи,
Як цілуєш, знати зуби».