Під вербою криниця стояла,
Там дівчина ранком воду брала. (Двічі)

Там дівчина ранком воду брала,
Миленькому коня напувала. (Двічі)

Ой дівчино, ти моє серденько,
Збуди ж мене в неділю раненько, (Двічі)

Щоб ще півні на день не співали,
Щоб ще хлопці коней не сідлали. (Двічі)

А дівчина милого любила,
Вона встала та його й збудила. (Двічі)

Відслонила східнеє віконце,
Щоб світило миленькому сонце. (Двічі)

А миленький коня запрягає,
В стан колгоспний робить виїжджає. (Двічі)