Піду я під вербицю по воду,
Кличе мене мати до хати,
Хоче мене за старого оддати.
— Я за його не піду!
Перекинуся дикою козою,
Побіжу густою лозою,
А за тебе не піду!
— Єсть у мене такії стрілоньки,
Що вистрілять дикії козоньки
— Мусиш бути моя!
— Перекинуся щукою-рибою
І попливу я бистрою водою,
А за тебе не піду!
— Єсть у мене такії неводоньки,
Що вилаплють всі щуки-рибоньки
— Мусиш бути моя!
— Перекинуся рудою мишкою
Й побіжу глубокою ніркою,
А за тебе не піду!
— Єсть у мене такії котики,
Що вилапають мишки із нірки
— Мусиш бути моя!
— Перекинуся зеленим барвінком,
І сяду-впаду в батенька в саду,
А за тебе не піду!
— Єсть у мене такії ножики,
Що вищикають барвіночки на віночки
— Будеш, будеш моя!
— Навари, тату, солодкого пива,
Бо вже я піду за старого діда,
Вже я його не збуду!
Напечи, мамо, пшеничного хліба,
Оддаш мене за старого діда,
— Вже я його не збуду!