Українські народні пісні

ПІЙДУ Ж БО Я НЕ БЕРЕГОМ, ЛУГОМ
Українська народна пісня

Пійду ж бо я не берегом, лугом,
Чи не зійдусь з несудженим другом.
Здоров, здоров, (здоров), темний луже,
Здрастуй, здрастуй, несуджений друже.
Ми з тобою кохалися —
Жалю серцю набралися.
Пійду ж бо я у темний лісочок
Да вирву я вишневий листочок,
(Да) прикрию милого слідочок,
Щоб не припав на його пилочок;
Щоб пташечки не літали,
Щоб слідочка не змітали,
А щоб мого миленького,
Голубонька сивенького,
Да інші мені не кохали!

Походження та примітки

Пійду ж бо я не берегом, лугом. Записано від М. П. Бодянської-Коломійцевої. БФ-1, арк. 12, № 36. (БФ-1 — рукописний збірник народних пісень, записаних Федором Бодянським (без заголовка), що зберігається у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка; од. зб. 250). До наших днів дійшла також і копія В. Гнатюка із записів Ф. Бодянського, де на 100 аркуші наведена вищезазначена пісня. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 35).

Подано за виданням: Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К.: Наукова думка, 1978. — 328 с. — С. 106.