Українські народні пісні

Пішли гуси на ріллю

Веснянка (гаївка)

Пішли гуси на ріллю,
Радять раду не малу:
Ліпша рілля ранняя,
Та як тота пізняя.
Ліпша жінка першая,
Та як тота другая.
З першов жінков діти-с мав,
А з другою розігнав.
Пішли діти блукаючи,
Свої матки шукаючи.
Пішли діти до гробу,
Кличуть маму додому:
— Ходіть, мамо, додому,
Нас мачуха дуже б’є
Та й нам їсти не дає,
Голови нам не змиє,
Сорочки нам не вишиє.
— Ідіть, діти, додому,
Та я прийду потому,
Та й розкажу кождому:
Мої праці не вживай,
Мої діти не вбивай!
— Твої праці не вживаю,
Твої діти не вбиваю.
Прийшли діти на поріг,
А мачуха за батіг,
Та й батогом по ногах,
Пішли діти по селах.

Походження та примітки

ПІШЛИ ГУСИ НА РІЛЛЮ.

Записала А. Лаврук 1905 року у селі Чорнолозці, ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 214.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Веснянки та гаївки під кривий танець і без танкового та ігрового супроводу
  • Порівняння дівочої і жіночої долі. Життя у батьків і у свекрів