Пішов же я на вулицю, та й тепера каюсь,
Полюбив я дівчиноньку, аж усміхаюсь.

Така гарна, біла, повна, красна, як калина,
Як такої не любити, лихая година!

Така гарна, біла, повна, хто не гляне — ахне,
Пішов би я її сватать, так гарбузом пахне.

Не втається коханнячко, як у мішку шило:
Замічають люде збоку, що для кого мило.

Усі хлопці і дівчата стали говорити,
Чого став я на вулицю так часто ходити.