Українські народні пісні

Петрівная зозулино

Петрівочна

Петрівная зозулино,
Та не куй рано у діброві,
Та не куй рано у діброві,
Та не збуди мене молодої.
Збудять мене раніш тебе
Та й пошлють мене раніш тебе
Холодної води брати,
Капусточки поливати.
Вставай, невістко, молодая,
Де твоя вода холодная?
Холодная вода у криниці,
Спить невісточка й у світлиці.
Вона встала та й послухала,
Взяла нові відерця та й постукала.
А постукавши поставляла,
А сама молодая спати лягла.
А свекорко каже: побудимо,
А свекруха каже: погубимо.
А свекорко каже: гріх нам буде,
А свекруха каже: друга буде.
А свекорко каже: не такая,
А свекруха каже: молодая.
А свекорко каже: не до мислі,
А свекруха каже: ні, до мислі,
А свекорко каже: не до любови,
А свекруха каже: чорні брови.

Походження та примітки

ПЕТРІВНАЯ ЗОЗУЛИНО.

Записав В. Щепотьєв 1917 року у селі Попівка Миргородського повіту на Полтавщині. Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 6 — 4, одиниця зберігання 115, аркуш 43 — 44.

Джерело

Тематичні розділи

  • Петрівочні пісні