Українські народні пісні

ПО БОЮ КРИК ЗАТИХ
Українська народна пісня

По бою було крик затих
І стріли притихали...
Той впав, а той живий оставсь,
А ранені вмирали.

Прошитий кулею лежав
Син країв із Узгір’я.
При ньому друг його клянчав —
Оба сини Узгір’я.

«Вмираю, — каже, — брате мій,
І світ мене прощає —
На смерть мені вже вдарив дзвін...
До тебе просьбу маю.

Візьми сопілку та й заграй,
Заграй мені востаннє —
Нехай присниться рідний край
І молодість, кохання».

І друг, схилившися над ним,
Сопілку витягає —
Дрожачим голосом сумним,
Журливу пісню грає.

І бачить ранений, мов в сні,
Усю свою країну,
Діброви», гори та ліси,
І степ, і полонину.

Та нагло друг пісню урвав
І дивиться на нього:
«Чи спиш, Василю, чи умер
За волю люду свого».

Дивиться друг на Василя,
Питається у нього...
Та Василь вже скінчив життя
За волю люду свого.

Українська народна пісня ПО БОЮ КРИК ЗАТИХ — ноти
ПО БОЮ КРИК ЗАТИХ — ноти — українська народна пісня

Джерело

  • За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.

Тематичні розділи

  • Повстанські пісні