По вулиці, по широкій
Дрима (хоровод)
Втикають в землю дошку, часто гребня; накручують на нього солому і одна дівчина — «дрима» — сідає коло нього, бере довгу лозину і крутить нею, як веретеном. Останні дівчата стають навколо «дрими», взявшись за руки, і співають:
По вулиці, по широкій,
Ладо, ладо по широкій
Ой там дрима кудель пряла
Ладо, ладо, кудель пряла 1,
Не так пряла, як дрімала.
Устань, дримо, свекор іде.
Я свекора не боюся
Та ще дужче роздрімлюся.
Устань, дримо, свекруха йде.
Я свекрухи не боюся
Та ще дужче роздрімлюся.
Устань, дримо, діверко, йде.
Я діверка не боюся
Та ще дужче роздрімлюся.
Устань, дримо, зовиця йде.
Я зовиці не боюся.
Та ще дужче роздрімлюся.
Устань, дримо, милий іде.
Я милого побоюся,
Ладо, ладо побоюся
Та ще дужче розпрядуся,
Ладо, ладо розпрядуся.
Дрима встає, прихорошується і ще уважніше крутить лозиною, ніби веретеном.