Українські народні пісні

ПО ГОРІ, ГОРІ ЯРА ПШЕНИЦЯ
Українська народна пісня

По горі, горі яра пшениця,

Приспів:

Камінная!
Камінная там світличенька стояла!

Ой жала ж єї молодиченька,
Ой на ім’я чом Марисенька.
Надійшов же д’ній завидь-завидько,
Позавидовав же на пшеницю,
Ой на пшеницю, на молодицю,
На молодицю на Марисеньку.
Завидь-завидько, не завистуй же!
Коби ти прийшов в неділю рано,
Як мене мати яне вбирати!
Ой червін-чобіт на білі ніжки,
Злоті перстінці на білі ручки,
Тонкий завоєць на головочку.
Червін-чобітки стискають ніжки,
Злоті перстінці рученьки світлять,
Тонкий завоєць головку тисне.

Походження та примітки

ПО ГОРІ, ГОРІ ЯРА ПШЕНИЦЯ.

Запис: в 1830-х роках у селі Хутькові. Галичина, від Д. Поповича;

Збірка Івана Вагилевича, ч. 59.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 151.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Дівчина пишається святковим одягом перед заздрісними людьми
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні