По саді ся проходжає, (Двічі)
І так собі розмовляє,
Же далеко милу має.

Ти, місячку, світи ясно, (Двічі)
Ти, конику, крачай разько. (Двічі)

А як пришли перед врата, (Двічі)
Вишла мила красна, злота. (Двічі)

Сама сіла засцярана, (Двічі)
Свої очка заплакала. (Двічі)

Ой як жаль мі того світа, (Двічі)
Штос мі змарнів мої літа. (Двічі)