По садочку походжаю,
І так собі розмовляю,
Лучка лучена, травка зелена,
Же далеко милу маю.
Лучка лучена, травка зелена,
Же далеко милу маю.

Чи я маю лист писати,
Чи я маю сам їхати,
Лучка лучена, травка зелена,
Чи я маю сам їхати?
Лучка лучена, травка зелена,
Чи я маю сам їхати?

Лист напишу, сам поїду,
Одвидіти свою милу,
Лучка лучена, травка зелена,
Одвидіти свою милу.
Лучка лучена, травка зелена,
Одвидіти свою милу.

Мила, мила, милую тя,
Рад тя виджу, рад возму тя,
Лучка лучена, травка зелена,
Рад тя виджу, рад возму тя.
Лучка лучена, травка зелена,
Рад тя виджу, рад возму тя.

Рад тя виджу од маленька,
Бо с мі впала до серденька,
Лучка лучена, травка зелена,
Бо с мі впала до серденька.
Лучка лучена, травка зелена,
Бо с мі впала до серденька.

До серденька, до мойого,
Не вийдеш мі ниґда з нього,
Лучка лучена, травка зелена,
Не вийдеш мі ниґда з нього!
Лучка лучена, травка зелена,
Не вийдеш мі ниґда з нього!

По садочку походжаю
І сам собі розмишляю,
Що робити маю:
Чи листи писати,
Чи милої ждати,
Чи самому їхать одвідати?
Як листи писати —
Будуть люди знати,
Треба їхать мені одвідати.