По садочку ходжу та щипаю вишні,
За доброго чоловіка такі маю мислі:

Щоб горілки не пив, табаки не нюхав,
Чужих жінок не любив, мене тільки слухав.

Через сад-виноград я листя носила,
Чому ж мені не купив, чого я просила?

Я ж просила у тебе, купи черевички,
А ти ж мені одказав: «Нічки невеличкі!»

Я ж просила у тебе, купи мні запаску,
А ти мені одказав: «Утеряла ласку».

Закувала зозуленька, сидючи на свеклі,
А хто любе чужих жінок, душа буде в пеклі.

Муж горілку дуже п’є і табаку нюха,
Чужих любе, мене б’є, ніколи не слуха!