По садочку ходжу, кониченька воджу,
Через свою матір нежонатий ходжу.

Через свою матір, через рідні сестри,
Не можу Марусю до себе привести.

Матір перепрошу, сестри переможу,
Приведу Марусю, як червону ружу.

Привели Марусю, стала си в куточку:
«Прийми мене, мати, як рідную дочку.»

По садочку ходжу,
Кониченька воджу,
Через свою неньку
Нежонатий ходжу.
Через свою неньку
Нежонатий ходжу.

Через свою неньку,
Через рідні сестри
Не можу додому
Милої привести.
Не можу додому
Милої привести.

Доле ж моя, доле,
Що маю діяти?
Тільки тебе одну
Буду вік кохати.
Тільки тебе одну
Буду вік кохати.

По садочку ходжу,
Кониченька воджу,
Через рідну неньку
Нежонатий ходжу.
Через рідну неньку
Нежонатий ходжу.

Через рідну неньку,
Через рідні сестри
Не можу кохану
Додому привести.
Не можу кохану
Додому привести.

Доле моя, доле,
Що мені діяти,
Тільки тебе одну
Буду вік кохати!
Тільки тебе одну
Буду вік кохати!