ПОСІЮ Я ЛЬОН ПО КАМІНЮ
Українська народна пісня
Посію я льон по каміню,
Коня воджу, кінь льон топче.
Чижику та горобчику,
Скажи мені усю правдоньку, (Двічі)
Кому воля, кому неволя? (Двічі)
А дівчатам уся воленька:
За хусточку — та й на гуличку,
За віночок — та й у таночок.
Грайте, дівки, грайте,
Пилу не збивайте, (Двічі)
Плаття не марайте,
Бо в дівочок плаття —
То шовк, то китайка.
Посію я льон по каміню,
Коня воджу, кінь льон топче.
Чижику та горобчику,
Скажи мені усю правдоньку, (Двічі)
Кому воля, кому неволя? (Двічі)
А парубкам уся воленька:
За шапочку — та й у коршомку,
За дудочку — та й на вуличку.
Грайте, хлопці, грайте,
Пилу не збивайте, (Двічі)
Плаття не марайте,
Бо на хлопцях плаття —
То міх, то ряднина,
З заткала шапчурина,
А з лика пояснина.
Посію я льон по каміню,
Коня воджу, кінь льон топче.
Чижику та горобчику,
Скажи мені усю правдоньку, (Двічі)
Кому воля, кому неволя? (Двічі)
Молодицям нема воленьки:
Під порогом порося кричить,
Йа у печі борщик кипить,
Йа у колисці та дитя кричить,
Йа у запічку воркун ворчить.
Порося каже: нагодуй мене,
Дитя каже: колиши мене,
Воркун каже: постели мені.
Порося нагодувала,
Борщик помішала,
Дитя заколихала,
А воркуна не послухала.
