Послала мене мати (Двічі)
Цвіт-калину ламати.

А я її не зламала, (Двічі)
Бо верха не достала.

Хтось у лісі гукає, (Двічі)
Дівка долі шукає.

Обізвалася доля (Двічі)
Коло синього моря:

— Ти свою, дівча, долю (Двічі)
В п’ятницю проспівала,

В п’ятницю проспівала, (Двічі)
В суботу проснідала,

В неділю рано встала, (Двічі)
Отця й неньку зругала.

— Я їх не зругала, (Двічі)
Думкою подумала.

Думкою подумала, (Двічі)
Щастя й долю втеряла.