Українські народні пісні

ПРО ЛЕНІНА І СТАЛІНА ТА ПРО ТРЬОХ БРАТІВ
Українська народна пісня

То не вітер, то не буйний на розпутті віє,
Вилітали в небо то не три орли, —
Ой зійшлись три брати думоньку гадати,
Долю пошукати, правдоньку знайти.
Що один — найстарший, другий — середульший,
Ще один — найменший, як рожевий цвіт.
Старший — із Росії, другий — з України,
Третій — з Білорусії, браття-молодці.
То не темна хмара небо обгорнула,
То не темна нічка землю обвила, —
Думають три брати невеселу думу,
Невесела дума серце обняла.
Не рости дубочку, як відняти землю,
Не цвісти на полі та й усій красі...
Ой забрали дуки всі лани та луки,
Одібрали дуки та й ліси усі.
Похиливсь найменший: «Де шукать поради,
Де знайти ту правду, що взяли кати?»
«Ой найдем ту правду, — каже щонайстарший, —
Знаю, де та правда, не журись, брати!
Ми підем до батька, ми підем до Леніна —
Він дорогу знає, знає всі путі;
Не журіться, браття, ми підем до Сталіна, —
То вони й поможуть правдоньку знайти!»
То не вітер буйний на роздоллі віє,
Вилітали в поле то не три орли, —
То пішли три брати Леніну казати
Ще й казати Сталіну думоньки свої.
То й не серед ночі сонечко засяло,
Не в морози люті рожа зацвіла, —
Промовляє Ленін браттям-піхотинцям
За себе, за партію золоті слова:
«Знаю ваше горе, що за вами ходить,
Знає про це горе Сталін — щирий друг,
Заболіли очі, дивлячись на кривду,
Заболіло серце од тяжких наруг.
Бо ту правду світлу закували в пута,
Розіп’яли правду, кров’ю залили,
І царі з панами витягають жили
З бідного народу, з бідної землі.
Під стома замками ваша доля, браття,
Тисячі тюремників стережуть її...
Треба разом встати, мури поламати —
Отака порада вам, ви, брати мої!
Коли в полі чистім та й росте лозина,
Ще й росте лозина та й одним-одна —
Кожен її скрутить, до землі похилить,
Кожен, як захоче, зразу полама.
Коли взяти силу, коли взять багато —
Не похилить вітер, буря не злама,
Бо в єднанні сила, сила незборима,
Бо уже лозина та і не одна.
Отож треба разом правду визволяти,
Долю випускати та й на білий світ,
Тож моя порада: знову вам збиратись,
Знову вилітати не в малий політ.
Ви підіть на захід, ви на схід підіте,
Та й на всі чотири зразу сторони,
І кажіть народу, що не буде щастя,
Поки ваша доля у льохах панів.
Отож поможіть нам поєднать бідноту,
Щоб не гаять часу, вируште з зорі.
А зберемо силу — розіб’єм відразу,
Полетять корони, полетять царі!»
То й не серед ночі сонечко засяло,
Не в морози люті рожа зацвіла, —
Промовляє Сталін браттям-піхотинцям
За себе, за Леніна золоті слова:
«Ой ви, мої браття, піша-пішаниця,
’Дна у нас забота, думонька одна!
Не розлить водою, не рознять руками,
Коли правда-мати в боротьбі єдна.
Ой піду я з вами по усіх народах —
До казах, киргизів та ще й до вірмен,
Я проїзди знаю, знаю всі проходи
Ще і мову знаю до усіх племен.
Ми пройдем од краю й до самого краю
По усіх усюдах рідної землі,
Незбориму силу, браття, об’єднаєм,
Нехай батько Ленін нас веде в бої!»
То не ясен сокіл в небо вилітає
Та й веде з собою тройко соколят, —
То іде з братами у дорогу Сталін,
В боротьбі з панами бідняків з’єднать.
То не вітер в полі, то не буря в морі
Вирива дерева, хвилі підійма, —
То народи встали, кайдани зламали,
Правду випускали, що в тюрмі була!..

Походження та примітки

ПРО ЛЕНІНА І СТАЛІНА ТА ПРО ТРЬОХ БРАТІВ.

Думу записано в 1939 р. від її творця Зиновія Івановича Водоп’янова з хутора Першотравень, Розважівського району, Київської обл. Друкується за зб. «Великому Сталіну. Народні пісні та думи. Поетичні, прозові і драматичні твори письменників Радянської України», К., Держлітвидав, 1949, стор. 29—32 (переклад див. зб. «Песни и думы Советской Украины», стор. 15—17). Друкується скорочено.

Джерело

Тематичні розділи

  • Думи
  • Велика жовтнева соціалістична революція. Боротьба проти іноземної інтервенції. Громадянська війна