Українські народні пісні

ПРО МАТІР-УДОВУ
Українська народна пісня

То не чорні круки налетіли
І не громи в хмарах гуркотіли,
А то ж орди вовчі фашизнянські
Да наші землі полонили.
Да у вишневім садочку у долині
Удовиця жила в хатині,
Колгоспні лани доглядала,
У достатку з дітьми проживала
Та біди-горенька не знала, гей!
Того горя та біди не знати б!
А як стали вороги люті
Села палити, грабувати,
Людей у неволю заганяти,
Заридала удівонька-мати, гей!
«Чи для того я тебе, донечко, ростила,
Щоб ти вік свій та й занапастила,
Сліпою себе зробила,
А щоб орда в неволю не взяла,
Рученьки на себе наклала, гей!»
Ой тяжкая та неволенька злая!
І люди про теє дізнавали,
В лісах густих та байраках проживали,
Визволення ждали,
До партизанів приставали, гей!
Гей, у неділю рано-пораненьку
Да як чайка к землі припадала,
За вбитим сином-партизаном
Удова старесенька плакала-ридала,
Ворога лютого проклинала:
«Бодай же ви, розбійники прокляті,
Світа білого не видали,
Живими к дому не вертали!
Щоб ваші трупи круки поїли,
А вітри зрівняли могили!»
Густим димом, як туманом, землю вкрило,
Скирди хліба, хати й села — все горіло,
Живих людей, дітей палили,
І не свіча долину освітила, —
То удови хатинонька горіла, гей!
Гей, не стало ні хатиноньки, ні садочка,
Немає доньки, ні синочка
І не цвіте більше калинонька,
А на гіллі сухої вербоньки
Да висить тіло удівоньки, гей!
Гей! І визволила нас Армія Червоная
З басурманської каторги тяжкої німецької
І повернула в рідну сторононьку,
До батька-матері в родиноньку.
Зіронька наша рідная горіла — не вгасала,
Шлях нашому війську освіщала.
А вже вовка фашизнянського
Да не тільки розбито,
А у його ж берлозі добито, гей!
Да уклоняємося ми сонцю правди,
Рідному батеньку Сталіну,
Усьому війську Радянському!
Народу вільному трудящому —
Слава на віки вічні, слава!

Походження та примітки

ПРО МАТІР-УДОВУ.

Склав думу в 1945 р., а в 1950 р. доопрацював кобзар Григорій Миколайович Ільченко, 1902 р. народження, з хутора Пилипенкового, Валківського району, Харківської обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР.

Переробку першого варіанта цього твору опубліковано російською мовою в зб. «Сестра Украина», стор. 65—69 та в зб. Андрія Глоби «Песни народов СССР», М., Гослитиздат, 1947, стор. 81—85.

Г. М. Ільченку належить також ряд інших поетичних творів, зокрема сатиричних пісень.

Джерело

Тематичні розділи

  • Думи
  • Велика Вітчизняна Війна 1941—1945 років