Українські народні пісні

ПРО ХМЕЛЬНИЦЬКОГО БОГДАНА СМЕРТЬ, ПРО ЄВРАСЯ ХМЕЛЬНИЧЕНКА І ПАВЛА ТЕТЕРЕНКА

(Про смерть Богдана Хмельницького)

Ей, зажуриться, заклопочеться Хмельницького старая голова,
Що при йому-то не було ні сотників, ні полковників нема;
Тільки пробував при йому Іван Луговський,
Писар військовий,
Козак лейстровий.
Тогді-то вони стали у раді,
Як малії діти,
Од своїх рук листи писали,
По городах по полкових, по сотенних розсилали,
А до козаків у листах приписували:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу вас, добре дбайте,
Борошно зсипайте,
До Загребельної могили прибувайте,
Мене, Хмельницького, к собі на пораду ожидайте!»
Оттогді ж то козаки добре дбали,
Борошно зсипали,
До Загребельної могили прибували,
Воскресення христового дожидали, —
Хмельницького в вічі не видали,
Вознесення христового дожидали, —
Хмельницького в вічі не видали,
Духа-тройці дожидали, —
Хмельницького в вічі не видали,
Петра й Павла дожидали, —
Хмельницького в вічі не видали,
Іллі-пророка дожидали, —
Хмельницького в вічі не видали.
Тогді ж то козаки стали у раді,
Як малії діти:
«Хвалився нам гетьман Хмельницький,
Батю Зинов Богдану чигиринський,
У городі Суботові
На спаса-преображення ярмарок закликати...»
Тогді ж то козаки добре дбали,
До города Суботова прибували,
Хмельницького стрічали,
Штихи у суходіл стромляли,
Шлики із себе скидали,
Хмельницькому низький поклон послали:
«Пане гетьмане Хмельницький,
Батю Зинов наш чигиринський!
Нащо ти нас потребуєш?»
Тогді ж то Хмельницький стиха словами промовляє:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу я вас, добре дбайте,
Собі гетьмана настановляйте.
Чи нема міждо вами которого козака старинного,
Отамана курінного?
Вже ж я час од часу хорію,
Міждо вами гетьманувати не здолію;
То велю я вам міждо собою козака на гетьманство обирати,
Буде міждо вами гетьманувати,
Вам козацькі порядки давати».
Тогді-то козаки стиха словами промовляли:
«Пане гетьмане Хмельницький,
Батю Зинов наш чигиринський!
Не можем ми самі міждо собою, козаками, гетьмана обібрати,
А жолаєм од вашої милості послихати».
Оттогді ж то Хмельницький стиха словами промовляє:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Прошу я вас, добре дбайте,
Єсть у мене Іван Луговський,
Которий у мене дванадцять літ за джуру пробував,
Всі мої козацькі звичаї познав,
Буде міждо вами, козаками, гетьманувати,
Буде вам козацькі порядки давати».
Тогді-то козаки стиха словами промовляли:
«Пане гетьмане Хмельницький,
Батю Зинов наш чигиринський!
Не хочем ми Івана Луговського!
Іван Луговський близько ляхів, мостивих панів, живе, —
Буде з ляхами, мостивими панами, накладати,
Буде нас, козаків, за невіщо мати!»
Тогді-то Хмельницький стиха словами промовляє:
«Ей, козаки, діти, друзі!
Коли ви не хочете Івана Луговського,
Єсть у мене Павел Тетеренко».
«Не хочем ми Павла Тетеренка!»
«Дак скажіте, — говорить, — кого ви жолаєте?»
«Ми, — кажуть, — жолаєм Євраха Хмельниченка».
«Ще ж, — каже, — мойому Євраху Хмельниченку
Тільки всього дванадцять літ од роду,
Ще він возрастом мал, розумом не дійшлий».
«Будем, — говорять, — попліч його дванадцять парсон сажати,
Будуть його добрими ділами наущати,
Буде міждо нами, козаками, гетьманувати,
Нам порядки давати».
Оттогді-то козаки добре дбали,
Бунчук, булаву положили,
Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили,
Тогді із разних пищаль погримали —
Хмельниченка гетьманом поздоровляли.
Оттогді Хмельницький, як благословення синові здав,
Дак і в дом одправився
І сказав йому:
«Гледи ж, — говорить, — сину мій!
Як будеш немного Ташликом-рікою гуляти,
На бубни, на цуромки вигравати,
Дак будеш отця живого заставати.
А як будеш много Ташликом-рікою гуляти,
На бубни, на цуромки вигравати,
Дак не будеш отця живого заставати»,
Тогді ж то Єврась, гетьман молодий,
Ташликом-рікою довго гуляв,
На бубни, на цуромки вигравав,
Додому приїжджав
І отця живого не заставав.
Тогді-то велів у Штоминім дворі
На високій горі
Гроб копати.
Тогді ж то козаки штихами суходіл копали.
Шликами землю виносили,
Хмельницького похоронили;
Із разних пищаль подзвонили,
По Хмельницькому похорон зчинили.
Тогді ж то козаки поки старую голову Хмельницького зачували,
Поти і Єврася Хмельниченка за гетьмана почитали,
А як не стали старої голови Хмельницького зачувати,
Не стали і Єврася Хмельниченка за гетьмана почитати:
«Ей, Єврасю Хмельниченку, гетьмане молодий!
Не подобало б тобі над нами, козаками, гетьманувати,
А подобало б тобі наші козацькі курені підмітати!»

Походження та примітки

ПРО ХМЕЛЬНИЦЬКОГО БОГДАНА СМЕРТЬ, ПРО ЄВРАСЯ ХМЕЛЬНИЧЕНКА І ПАВЛА ТЕТЕРЕНКА (Про смерть Богдана Хмельницького).

Записано на початку 50-х років XIX ст. від кобзаря Андрія Шута. Друкується за зб. «Народные южнорусские песни», стор. 395—399.

Відомі два записи думи, перший з яких зроблено в 10-х роках, а другий на початку 50-х років XIX ст. Обидва записи передають високу народну оцінку великого сина українського народу Богдана Хмельницького і негативне ставлення народу до верхівки козацької старшини, яка виступала проти Хмельницького. Дума підносить і звеличує Хмельницького, викриває підступність і зрадництво верхівки козацької старшини на чолі з Іваном Виговським, який «близько ляхів, мостивих панів, живе» і захищає інтереси польської шляхти.

Іван Луговський (писар військовий) — Іван Виговський, прихильник польської шляхти, зрадник українського народу. На початку визвольної війни служив у війську польського короля. Взятий у полон Хмельницьким, Виговський зумів увійти в довір’я гетьмана і зайняти посаду генерального писаря. Після смерті Хмельницького Виговський добився проголошення себе гетьманом, намагався відірвати Україну від Росії і відновити польсько-шляхетське панування. Український народ відповів на це повстаннями проти Виговського; на чолі повстань стояли такі видатні діячі, як прославлені герої визвольної війни 1648—1654 рр. Іван Богун і Мартин Пушкар, кошовий гетьман Запорожжя Яків Барабаш, кошовий Іван Сірко та інші.

Павел Тетеренко — Павло Тетеря, ставленик польської шляхти, лютий ворог, зрадник українського народу; в 1663—1665 рр. був гетьманом Правобережної України, виступав проти возз’єднання українського і російського народів. Численні повстання проти Тетері на Правобережжі, перемоги російських військ і українських козаків над польськими військами в 1664 р. прискорили поразку Тетері, який утік в Польщу,

Єврась Хмельниченко — Юрій Хмельницький, молодший син Богдана Хмельницького; був гетьманом в 1659—1663 рр., виступав маріонеткою в руках пропольської групи української феодальної знаті; в 1677—1681 рр., будучи гетьманом Правобережної України, вів війну проти українського народу на боці султанської Туреччини. Народні думи висміюють Юрія Хмельницького («розумом не дійшлий»; грає «на цуромки»), різко засуджують його ворожу українському народові діяльність («Не подобало б тобі над нами, козаками, гетьманувати, а подобало б тобі наші козацькі курені підмітати!»).

Євраху Хмельниченку тільки всього дванадцять літ од роду — поетичний домисел думи; на час смерті Богдана Хмельницького Юрію було не менше 16 років.

Суботов (город) — хутір Суботів, біля Чигирина, яким володів Хмельницький.

Джерело

Тематичні розділи

  • Думи
  • Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті