Українські народні пісні

ПРОДАЙ, МИЛИЙ, РЯБІ БИКИ
Українська народна пісня

— Продай, милий, рябі бики,
Купи мені черевики,
Бо я панського роду,
Не ходила боса зроду!
Продай, милий, рябу свиню,
Купи мені бинду синю,
Продай, милий, корову,
Купи хустку здорову,
Бо я, милий, твоя мила,
Щоб я гарно ходила!
Продай, милий, телицю,
Купи мені спідницю.
Буду нею маяти,
Буду хлопців вабити!
Продай, милий, рябу гуску,
Купи мені білу блюску,
Щоб я гарно ходила,
Тебе вірно любила!
Милий милу убирає,
Ще й хомут накладає
В ліс по дрова поганяє:
— Гайда, мила, чорноброва,
Поїдемо в ліс по дрова.
Як приїхали до ліса,
Вона дивить, як на біса.
Милий в лісі походжає,
Сухих дровець натягає
Ще й на віз накладає:
— Гайда, мила, до криниці,
Там нап’ємося водиці!
— Нащо мені твоя вода,
Як я сама є молода?
Ти сидів — я тягнула,
Чуть душею не ригнула.
— Гайда, мила, додому,
Будеш їсти солому!
— Май же, милий, милування,
Дай же мені шанування:
Продай, милий, черевики,
Купи мені рябі бики,
Хоч не такі, які були,
Аби дров притягнули.
Продай, милий, бинду синю,
Купи мені рябу свиню,
Буду її годувати,
Буду сало поїдати.
Продай хустку здорову,
Купи мені корову,
Буду її доглядати,
Буду масло поїдати.
Продай, милий, спідницю,
Купи мені телицю,
Буду її доглядати
І надії сподіваться.
Продай, милий, білу блюску,
Купи мені рябу гуску,
Буду пір’ячко дерти,
Щоб мала на чім вмерти.

Походження та примітки

ПРОДАЙ, МИЛИЙ, РЯБІ БИКИ. Є.

Запис. М. Уласюк 1928 р. в селі Чернелівка Красилівського району Житомирської області.

Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд Етнографічної комісії.

Це — гумористична пісня з кобзарського і лірницького репертуару, яка мала назву «Дворянка».

М. Драгоманов справедливо вважає, що пісня про гусарську жону виникла на Лівобережній Україні в кінці XVIII ст. під впливом зміни козацьких полків на гусарські і масовим потягом полкових урядовців до одержання дворянського звання. «Дочки їх [стали] уважати себе за щось вище од простих козачок, а тим паче посполитих» (М. Драгоманов).

Пісня згодом поширилась через лірників і на Правобережну Україну, зайшла аж в Галичину, де ввібрала в себе відлуння панщизняних пісень (див. варіант, записаний І. Франком від своєї матері в «Житє і слові», 1895, т. III, сторінка 272).

У варіантах пісні — значні відміни. Наприклад, в записі П. Кумановського з Станіславщини 1870 р. (Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 69, арк. 39—40) детально розроблено епізод:

Приїжджаю я до ліса,
Прип’яв милу, як біса,
Сам по лісу походжаю
Та й на сонце позираю.
А сонечко вже не рано,
А у мене дровець мало.
Мене мила дуже просить:
— Буде, милий, дровець досить.

У запис. О. Малинки від лірника Максима Прищенка (Журнал «Киевская старина», 1882 — 1906, 1893, т. 42, кн. 9, сторінки 447—449, «Изв. и зам.») — оригінальний приспів, що повторюється при рядках з присудками «не ходила», «не возила», «не просила».

Варіанти

  • «Правда», Львів, 1874, ч. 10, сторінки 425—432
  • «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной императорским Географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. Чубинским», т. III, СПб., 1872; т. V, СПб., 1874, V, сторінка 1138
  • Журнал «Киевская старина», 1882 — 1906, 1882, кн. 12
  • Журнал «Киевская старина», 1893, кн. 9, сторінки 447—449
  • «Житє і слово», 1895, т. III, сторінки 270—272
  • М. Лисенко, Зб. укр. пісень, в. VII, ч. 6
  • Українська народна пісня. Упорядкував А. Хвиля», К., 1936, сторінка 422 (з мелодією)
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського Академії наук УРСР, фонд 29—3, одиниця зберігання 69, арк. 39—40.

Джерело

Тематичні розділи

  • Жартівливі пісні
  • Родинно-побутові пісні
  • Сімейне життя. Вади чоловіків і жінок
  • Свавільні, вередливі, хитрі й запанілі жінки. Приборкання примхливих та непокірних