ПРОЩАЙ ЖЕ, СЕЛО РІДНЕСЕНЬКЕ
Українська народна пісня
Прощай же, село ріднесеньке,
І ти, найдорожча, прощай,
Сьогодні я в бій від’їжджаю,
А завтра в садочку не чекай.
А може, я в бою загину,
І кров потече із грудей,
І буду в самоті лежати,
Навіки покину тебе.
Присняться вуста солоденькі,
Присниться хатина рідна,
Присниться розлука, з тобою,
Розлука навіки сумна.
А може, я смерть подолаю,
Живий повернуся з війни,
Ти будеш чекати, я знаю,
До серця мене пригорни.
