Українські народні пісні

Пусти мене, мати, погуляти

Петрівочна

Пусти мене, мати, погуляти,
Бо вже челядоньки не видати,
Уже челядонька лягла спати.
Тільки мій миленький не лягає,
На нову сопілку виграває,
Мене молоду викликає:
— Вийди, дівчино, перепелочко!
— Вийду, козаче, моє сердечко!
— Вийди, дівчино, та нагідочко!
— Вийду, козаченько, мій барвіночку!
— Вийди, дівчинонько, та не барися!
— Вийду, козаченько, не журися!
— Вийди, дівчинонько, не гай мене,
— Вийду, козаченько, не лай мене!

Походження та примітки

ПУСТИ МЕНЕ, МАТИ, ПОГУЛЯТИ.

Записав В. Милорадович від З. Дорошенко у селі Миколаївка Лубенського повіту на Полтавщині. «Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. V, Харьков, 1893; т. XI, Харьков, 1897, т. XVII, Харьков, 1907, XI, сторінка 86.

Джерело

Тематичні розділи

  • Петрівочні пісні