Пущу коня ой на яр. на долину
А сам ляжу спати ой на пів, на часину.

Ой не спав козак ой не час, не годину,
Ой та де ж взялася, ой молода дівчина?

Та зірвала у саду травиченьку,
Ой да та вмочила у воду-криниченьку.

Та вмочила у воду-криниченьку,
Ой да та вдарила козака по личеньку.

— Вставай, козак! Ой годі тобі спати!
Ой да наїхали ой турки і татари!

Наїхали ой турки і татари,
Ой да хотять тебе, козака, зарубати.

Хотять тебе, козака, зарубати,
Коня вороного із собою забрати.