Ревуть, стогнуть, гори-хвилі
На синьому морі;
Плачуть, тужать козаченьки
В турецькій неволі.
Плачуть, тужать козаченьки
В турецькій неволі.

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки;
За що ж, боже милосердний,
Нам послав ці муки?
За що ж, боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Підборкали яничари
Орлят України,
Підборкали, побросали
Живих в домовину.
Підборкали, побросали
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
Нас с тяжкой неволі?
Чом не йдете визволяти
Нас с тяжкой неволі?

Ревуть, стогнуть гори-хвилі
В синесенькім морі.
Плачуть, тужать козаченьки
В турецькій неволі!
Плачуть, тужать козаченьки
В турецькій неволі!

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки.
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Приборкали яничари
Орлят України.
Приборкали та й вкинули
Живих в домовину.
Приборкали та й вкинули
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
З важкої неволі?
Чом не йдете визволяти
З важкої неволі?