Українські народні пісні

РОЗСИПАЛА ГОРІШЕНЬКИ ЩЕ Й ТЕРЕН
Українська народна пісня

Розсипала горішеньки ще й терен.
Обізвався гарний хлопець ще й Семен.

— Ой Семене, Семеночку, Семене!
Чом не ходиш, не говориш до мене?

Прийде вечір, до іншої ти йдеш,
А до мене стиха голос подаєш.

Ой у батька на подвір’ї комора,
А в коморі стоїть кровать тесова.

На кроваті білая перина,
На перині молодая дівчина.

Своє дитя рученьками обняла,
Дрібненькими слізоньками облила.

Не слухала ні матінки, ні отця,
А послухала Семена-подлєца.

Я думала, що ти будеш чоловік,
А ти пустив неславочку на весь вік.

Я думала, що ти будеш любити,
А ти почав до трьох разом ходити.

Українська народна пісня РОЗСИПАЛА ГОРІШЕНЬКИ ЩЕ Й ТЕРЕН — ноти
РОЗСИПАЛА ГОРІШЕНЬКИ ЩЕ Й ТЕРЕН — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Розсипала горішеньки ще й терен. Запис 1923 р. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, од. зб. 60, арк. 18.

Джерело

Тематичні розділи

  • Підмова і зрада
  • Лірика кохання
  • Родинно-побутові пісні