Українські народні пісні

РОМАН-ЗІЛЛЯ, РОМАН-ЗІЛЛЯ
Українська народна пісня

Роман-зілля, роман-зілля
Аж на межу похиляється...
Ой чую ж я через люди,
Що мій милий одклоняється.

Ой що ж мені по роману, —
На роману ягідок нема.
Ой що ж мені по поклону,
Коли його самого нема!

Чи я ж тобі не казала,
Як стояла під повіткою:
— Не їдь, не їдь у Крим по сіль.
Бо застанеш під наміткою.

Чи я ж тобі не казала,
Як стояла під полицею:
— Не їдь, не їдь у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею.

— Любив тебе дівчиною,
Любитиму й молодицею,
Іще буду сім літ ждати,
Поки станеш удовицею.

Українська народна пісня РОМАН-ЗІЛЛЯ, РОМАН-ЗІЛЛЯ — ноти
РОМАН-ЗІЛЛЯ, РОМАН-ЗІЛЛЯ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Миропілля Звягельського повіту

Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 302 — 303.