Рушив потяг в далеку дорогу,
Сколихнувсь той вагон і помчав,
І останній я раз подивився
На те все, що так вірно кохав.

Ти сумна на пероні стояла,
Вітер чубом твоїм колихав,
На очах в тебе сльози тремтіли,
Ти ридала, я тяжко зітхав.

І коли я сиджу в самотині,
Пригадалися знову мені
Звук гітари і місячні ночі,
Поцілунки гарячі твої.