— Саварин, Саварин, Савариночку,
Не пускай коня на долиночку!
— А чому?
— Козаки гречку жнуть,
Дівчину бити імуть.
— А за що?
— А в ватерині проявилося.
— О се таковоє?
— Черево в дівчини із’явилося.
— О се лихо, пек йому.
Посвящав, посвящав попойко хату,
Бо треба.
Як став читати, взяла постіль тріщати,
Бо так написано було.
Ой стала пепка догори скакати,
Бо дурна була, страху не знала.