Українські народні пісні

САДИ МОЇ, САДИ ПРОЦВІТАЛИ
Українська народна пісня

Сади мої, сади процвітали,
Та сади процвітали, рано опадали,
А сива зозуля з садів вилітала,
Та на синєє море вона поглядала,
Чи синєє море ой замерзало.
Ой замерзає льодком тонесеньким,
Ой притрухає сніжком білесеньким.
А там у неділю, рано-пораненько,
Та ой там козак з турком воювався,
А під ним же сивий кінь ой розігрався
Та на синє море ой розігнався,
А на синьому морі та й провалився,
А за сиву гривку козак ухопився.
«Бийся, коню, бийся, вибивайся!
На крут бережечок ой вигрібайся,
До отця, до неньки ой поспішайся!
Та не так же до неньки, як до дружиноньки,
Не так до дружини, як до дитини,
Та не кажи, мій коню, що я утопився,
А кажи, мій коню, що я оженився.
Та взяв собі жінку, та взяв я дворянку,
Та викопав в полі я собі землянку.
Та там буду з турком усе воювати,
Та й буду вік свій увесь коротати».

Походження та примітки

Малороссийские народные песни, собранные проф. Д. И. Эварницким в 1878-1905 гг. Екатеринослав, 1906., с. 686-687 (с. Сонцівка на Харківщині, 1879 р.).