Світи, місяченьку, ще й ясна зоря.
Просвіти доріжку, де живе вдова.

Просвіти доріжку, де живе вдова,
По світлоньці ходить, чеше волоса.

Чеше вона, чеше, ще й пригладжує,
Голубую лєнту перев’язує.

Голубую лєнту перев’язує,
Сестрицям, подружкам ще й наказує:

— Сестриці-подруги, що я вам скажу:
Не давайте волю тому козаку.

Бо в козака думи, як на морі шуми,
Бо в козака міна, як на морі піна...