Українські народні пісні

СИВА ЗОЗУЛЬКА ВСІ ЛУГИ ЗЛІТАЛА
Українська народна пісня

Сива зозулька всі луги злітала
А в калиновім ба й закувала.
Й а в тім лужечку світлонька стоїть
Мармуровая, мальованая.
Й а в тій світлоньці ґречная панна.
Ой сидить собі ба й на кріселці,
Ой сидить, сидить, хусточки шиє,
Хусточки шиє, злотом гаптує,
Злотом гаптує, парубкам дарує.
Ушила одну саму золоту,
Саму золоту свому милому,
Свому милому на подарунок.
Стала й гадати, ким би післати:
— Післала ж би я своїм батеньком,
Неслава ж мені батеньком слати.
Післала ж би я своєв матінков,
Неслава ж мені матінков слати.
Післала ж би я своїм братчиком,
Неслава ж мені братчиком слати.
Післала ж би я своєв сусідков,
В мене сусідка клеветниченька:
Як заклевече, милий ся змече,
Милий ся змече, мене не схоче.
Післала ж би я своєв сестричков,
В мене сестричка старша за мене,
Старша за мене, краща від мене;
Її полюбить, мене погудить.
Хоть сором, хоть два, понесу сама.
Вийшла під гору чорнойов хмаров,
А зійшла в село дробен дощиком.
Ввійшла до сіней ясним сонічком,
Прийшла до хати, сіла за столом,
Сіла за столом сивим соколом.
— Прошу тя, милий, на подарунок,
На подарунок та й на хусточку,
Та й на хусточку та й на золоту.
Та й бувай здоров, бо я вже іду!

Походження та примітки

СИВА ЗОЗУЛЬКА ВСІ ЛУГИ ЗЛІТАЛА.

Запис: І. Чупрей 1901 рік у селі Печеніжин, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 214, К.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Смілива дівчина сама несе милому і свекрам свій подарунок — вишивання
  • Колядки та щедрівки дівчині
  • Календарно-обрядові пісні