Українські народні пісні

СИДІВ Я ДНІ, ЛІЧИВ І НОЧІ
Українська народна пісня

Сидів я дні, лічив і ночі,
Вкраїни доленьку пізнав.
Себе віддав я для Вкраїни,
За се в кайдани я попав.

Я ріс з двома товаришами,
Що їх замучили кати,
А мене ляхи засудили
Навік до темної тюрми.

Сиджу на кам’яній я лавці,
Залізні ланцюги бринять.
Не бачу світла, лиш високо
Стальні віконця там блищать.

Засяють сонячнії лучі
На чорну кам’яну стіну,
Я кличу: «Зійди, місяць ясний,
Скажи про Вкраїну мою».

Вже другий рік я її не бачу,
Ніхто не скаже ніц мені,
Я сам сиджу, за неї плачу,
Тулюсь при кам’яній стіні.

Згадаю, шепчу я словами:
«Вкраїно — люба ти моя,
За тебе не страшна могила,
Ані досмертная тюрма».

Українська народна пісня СИДІВ Я ДНІ, ЛІЧИВ І НОЧІ — ноти
СИДІВ Я ДНІ, ЛІЧИВ І НОЧІ — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Запис. і розшифрував Мирослав Стефанишин у с. Бовшів Галицького району Івано-Франківської області від учасниці визвольних змагань Лохоцької Марії Степанівни, 1927 р. н., 9.07.1989 р.

Джерело

  • За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с.

Тематичні розділи

  • Повстанські пісні