— Скажу тобі, мамцю, правду,
Як я буду в світі жити:
Чоловіка шанувати,
А хлопців буду любити.
Чоловіка шанувати,
А хлопців буду любити.

— Скажу тобі, мамцю, правду,
Як я дожду твого віка,
Тоді скажу: «Баста, хлопці,
Час любити чоловіка».
Тоді скажу: «Баста, хлопці,
Час любити чоловіка».

— Так, так, моя доню,
Бо я так робила:
Свого мужа шанувала,
А хлопців любила.
Свого мужа шанувала,
А хлопців любила.

Наказала мені мати
Всьої правди не казати.
Як ти, мати, така була.
То ти своє вже забула.
Як ти, мати, така була.
То ти своє вже забула.

Як ти, мати, така була,
То ти своє вже забула.
На камені ноги мила,
Четвертого полюбила.
На камені ноги мила,
Четвертого полюбила.