Українські народні пісні

СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА
Українська народна пісня

Скрипливії ворітечка,
Брехливії люде,
На кого ж ви набрешете,
Як нас тут не буде?
На кого ж ви набрешете,
Як нас тут не буде?

Любімося, кохаймося,
Щоб люди не знали,
Прийде пора — розійдемся,
Як чорнії хмари.
Прийде пора — розійдемся,
Як чорнії хмари.

Чорна хмара наступає,
Дрібен дощик іде,
А з нашого коханнячка
Нічого не буде.
А з нашого коханнячка
Нічого не буде.

Любилися, кохалися,
Як зерна в горісі.
Прийшла пора — розійшлися,
Як туман по лісі.
Прийшла пора — розійшлися,
Як туман по лісі.

Скрипливії ворітечка,
Тяжко й одчиняти.
Кого люблю — не забуду,
Хоч вік буду ждати!
Кого люблю — не забуду,
Хоч вік буду ждати!

Українська народна пісня СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА — ноти
СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА — ноти — українська народна пісня

СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА
Українська народна пісня

Скрипливії ворітечка,
Брехливії люди,
На кого ж ви набрешете,
Як нас тут не буде?
На кого ж ви набрешете,
Як нас тут не буде?

Нехай брешуть, нехай брешуть,
Наберуться лиха,
Ми ж з тобою, моє серце,
Любімося стиха.
Ми ж з тобою, моє серце,
Любімося стиха.

Любімося, кохаймося,
Як голубів пара,
Прийде пора — розійдемось,
Як синяя хмара.
Прийде пора — розійдемось,
Як синяя хмара.

Синя хмара розійдеться, —
Дрібний дощик піде,
А з нашого коханнячка
Нічого не буде.
А з нашого коханнячка
Нічого не буде.

Скрипливії ворітечка —
Тяжко відчиняти,
Кого люблю — не забуду,
Хоч вік буду ждати.
Кого люблю — не забуду,
Хоч вік буду ждати.

Українська народна пісня СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА — ноти
СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА — ноти — українська народна пісня

Походження та примітки

Записано в с. Лютенька, Гадяцького р-ну, Полтавської обл., від хору вчителів, 1955. Розшифрував Л. Ященко.