СМІЮТЬСЯ-ПЛАЧУТЬ СОЛОВ’Ї
Українська народна пісня
Сміються-плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди...
Цілуй, цілуй, цілуй її, *
Знов молодість не буде!
Цілуй, цілуй, цілуй її,
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада, —
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.
На мент єдиний залиши ****
Свій сум, думки і горе,
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя,
Чаруйсь, хмілій, впивайся,
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці мрійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Лист квітці мрійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
До хмар летять тумани,
Там ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.
Там ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.
Чого ж стоїш без руху ти, **
Коли весь світ співає?
Налагодь струни золоті —
Бенкет весна справляє!
Налагодь струни золоті —
Бенкет весна справляє!
Сміливо йди під дзвін чарок, ***
З вогнем, піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла,
Гори! Життя — єдина мить
Для смерті — вічність ціла!
Гори! Життя — єдина мить
Для смерті — вічність ціла!
Загине все без вороття,
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття
І захолонуть груди.
Погасне в серці багаття
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі,
Та знай, боги над нас скупі,
Над нас глухі й нечулі.
Та знай, боги над нас скупі,
Над нас глухі й нечулі.
* Цілуй її, цїлуй її.
** Чого стоїш без руху ти,
*** І сміло йди під дзвін чарок
**** На мить єдину залиши

