Сором, панойку, сором,
Сидять женці за столом;
Сіли женчики, сіли,
Аж ся здригнули стіни;
Єще ліпше здригнуться,
Як горівки нап’ються.
Дайте ж нам горілойки
З нової барилойки!
Боявся пан сорому
Та сховався в солому.
Вівці солому з’їли,
А ми панойка уздріли.
Повідала нам нивка:
Є в коморі горівка,
В коморі на полиці,
В мальованій скляниці.