СПОДІВАЛАСЯ ГОСПОДИНЕНЬКА
Українська народна пісня
Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька
Та клала мости з дорогої кості.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на мости з’їде,
Щоби ся мости не заломили,
Миленького не затопили.
Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька
Та клала шати довкола хати.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на шати з’їде,
Щоби ся шати не заломили,
Мого милого не затопили.
Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька,
Поклала плоти з білого полотна.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на полотна з’їде,
Щоб ся полотна не заломили,
Мого милого не затопили.
Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька,
Садила сади, все виногради.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, у сад заїде, ’
В садок заїде, з коника злізе,
З коника злізе, до хати ввійде.