Українські народні пісні

СПОДІВАЛАСЯ ГОСПОДИНЕНЬКА
Українська народна пісня

Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька
Та клала мости з дорогої кості.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на мости з’їде,
Щоби ся мости не заломили,
Миленького не затопили.

Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька
Та клала шати довкола хати.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на шати з’їде,
Щоби ся шати не заломили,
Мого милого не затопили.

Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька,
Поклала плоти з білого полотна.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, на полотна з’їде,
Щоб ся полотна не заломили,
Мого милого не затопили.

Сподівалася господиненька
Свого милого господаренька,
Садила сади, все виногради.
Чей же мій милий к дому над’їде,
К дому над’їде, у сад заїде, ’
В садок заїде, з коника злізе,
З коника злізе, до хати ввійде.

Походження та примітки

СПОДІВАЛАСЯ ГОСПОДИНЕНЬКА.

Запис: В. Булка 1864 рік у селі Струтин, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 227—228.

Варіанти

  • «Народные песни галицкой и угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. II, М., 1878, стор. 87, ч. 24;
  • «Народные песни галицкой и угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. III, М., 1878, стор. 73, ч. 16;
  • «Правда», 1877, стор. 301, ч. 5;
  • Потебня, Колядки и щедровки, стор. 445, ч. 33.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Господиня чекає господаря додому
  • Колядки та щедрівки господині
  • Календарно-обрядові пісні