Українські народні пісні

СТАНОВІТЬСЯ, БРАТЦЯ, ПОМОЛИМОСЯ БОГУ
Українська народна пісня

Становіться, братця, помолимося богу,
Діждемо покрови — підемо додому.

Приходим додому вже й пізненько, не раненько:
«Ой одчини, ненько, перегріти серденько!»

Ненька одчиняє, важенько здихає,
Діток своїх проклинає:

«Де літо робили, та не було чутки й вісти,
А на зиму прийшли готового хліба їсти».

«Ой годі нам, мати, сим же докоряти:
Ми весну почуєм та вп’ять помандруєм.

Ой коли б ти, мати, знала, яке лихо в дорозі,
Що перетрясешся на лютім морозі,

Що перетрясешся на лютім морозі,
На чумацькім возі, в далекій дорозі... »

Ой казали хлопці, в Бассарабію йдучи,
Що будем носити з китайки онучі,

Онучі з китайки, чоботи-сап’янці, —
Ми йшли по морозу, поморозили пальці!

Ой писали бассарабці та до наших хлопців листи:
«Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти!»

Наші хлопці назад листи одписали:
«Ой брешете, бассарабці, ми у вас бували,

Так кулішем годували,
А ще так бувало, що кулішу не ставало».

Походження та примітки

Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Т. III. Песни. Чернигов, 1899., с. 562-563 (Полтавщина).