СТОЇТЬ ЖЕ, СТОЇТЬ НОВА СВІТЛОНЬКА
Українська народна пісня
Стоїть же, стоїть нова світлонька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші.
Єден товариш — ясне сонічко,
Другий товариш — та місяченько,
Третій товариш — та дробен дощик.
Сонце же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
(В)огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви,
Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, войська в обозі.
Дробен дощ мовить: — Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадуєся жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.