Українські народні пісні

СТОЇТЬ ЖЕ, СТОЇТЬ НОВА СВІТЛОНЬКА
Українська народна пісня

Стоїть же, стоїть нова світлонька,
А в тій світлоньці тисовий столик.
При тім столику три гості сидять,
Три гості сидять, три товариші.
Єден товариш — ясне сонічко,
Другий товариш — та місяченько,
Третій товариш — та дробен дощик.
Сонце же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду в неділю рано,
(В)огрію ж бо я гори й долини,
Гори й долини, поля й дуброви,
Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: — Нема над мене.
Як же я зійду разом з зорями,
Урадуються гості в дорозі,
Гості в дорозі, войська в обозі.
Дробен дощ мовить: — Нема над мене.
Як же я піду три рази мая,
А зрадуєся жито, пшениця,
Жито, пшениця, всяка пашниця,
Будуть снопоньки, як повозоньки,
Будуть копоньки, яко звіздоньки.

Походження та примітки

СТОЇТЬ ЖЕ, СТОЇТЬ НОВА СВІТЛОНЬКА. (З мелодією до варіанту).

Запис: у місті Поморяни, Галичина.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 172.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Сонце, місяць і дощ — три сили світу
  • Колядки та щедрівки господарю і його родині
  • Календарно-обрядові пісні