Українські народні пісні

СТОЇТЬ МИ, СТОЇТЬ ЗЕЛЕНИЙ ЯВІР
Українська народна пісня

Стоїть ми, стоїть зелений явір,

Приспів:

Повійни й повійни, вітре,
Прихили явір до землі!

На тім яворі сив сокіл сидить,
Сив сокіл сидить, гніздечко виват,
Обкладає го острим тернячком,
Острим тернячком, сухим билячком,
А в серединку цвіт та калинку,
А на вершечку щироє злото.
Туда ми пала гладка стежечка,
До сив сокола натираючи.
Надійшов нею гайний молодець,
Гайний молодець чом Іванонько,
Золотим луком потрясуючи,
Яснов шабельков вививаючи,
Та яв сокола стрілков стріляти,
Стрілков стріляти, шаблев рубати.
Сив сокіл каже: — Не стріляй мене,
Не стріляй мене, не рубай мене.
Коли ти будеш та женитися,
Я тобі стану а в пригодоньці:
Срібними підківки вибрязкуючи,
Яснов шабельков вививаючи,
Сивов шапоньков насуваючи,
Рясними суконьці потрясуючи,
Тебе молодця сам перепроваджу,
Твою молоду на крильці візьму,
А твої гроші возьму на ноші.

Походження та примітки

СТОЇТЬ МИ, СТОЇТЬ ЗЕЛЕНИЙ ЯВІР.

Запис: в 1830-х роках у селі Дуліби, Галичина, від В. Бучака.

Збірка Івана Вагилевича, ч. 75.

Колядки і щедрівки, зібрав Володимир Гнатюк, т. І (Колядки господарю і господині) — «Етнографічний збірник», т. XXXV, Львів, 1914; т. II (Колядки парубкові, дівчині, жартівливі, пародії та ін. ) — «Етнографічний збірник», т. XXXVI, Львів, 1914, стор. 23.

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Птахи (змія́) просять пощади в стрільця-молодця і обіцяють стати йому в пригоді
  • Колядки та щедрівки парубкові
  • Календарно-обрядові пісні