Стояла тополя край чужого поля,
А на тій тополі чотири соколи.
Перший сокіл полинув в виноград,
А другий сокіл полинув на Дунай,
А третій сокіл полинув на чисте поле,
А четвертий сокіл полинув під небеса.
З винограду летить, куропатку несе,
З Дунаю лине, срібний перстень несе,
З чиста поля лине, стадного коня жене,
З-під небес лине, красуню панну веде.