Українські народні пісні

Стрілка

Хоровод

Дівчата, взявшись за руки, утворюють коло. Одна йде до середини, то — жінка, а за колом — чоловік. Чоловік кидає на жінку стрілку (паличку), співаючи; йому підспівує коло.

Ой кину я стрілку
На свою жінку,
— Гей, жоно, додому,
Кури кричать — їсти хотять.
Гей, жоно, додому!

Вона ловить стрілку, кидає йому назад і одказує (їй теж підспівує коло):

Єсть в коморищі
З просом горщище,
— Нехай беруть да їдять!

Чоловік:

Ой кину я стрілку
На свою жінку:
— Гей, жоно, додому,
Діти плачуть, їсти хотять.
Гей, жоно, додому!

Жона:

Єсть на полиці
Три паляниці,
— Нехай беруть да їдять.

Чоловік:

Ой кину я стрілку
На свою жінку:
— Гей, жоно, додому,
— Дочки плачуть — замуж хтять.
Гей, жоно, додому!

Жона:

Єсть в коморищі
Три скринищі,
— Нехай беруть да ідуть.

Чоловік:

Ой кину я стрілку
На свою жінку:
— Гей, жоно, додому,
— Сини плачуть — женитися хтять
Гей, жоно, додому!

Жона:

Єсть на горищі
Три кожушища,
— Нехай собі женяться.

Проспівавши це, вона тікає, а він її ловить.

Походження та примітки

СТРІЛКА (ГЕЙ, ЖІНКО, ДОДОМУ).

Записав В. Кравченко в місті Остропіль Звягельського повіту на Волині. «Етнографічні матеріали, зібрані Васильом Кравченком на Україні, а більшістю в межах Волині», Житомир, б. р., сторінка 11.

Мелодія друкується за збірником М. Лисенко, Молодощі, Київ, 1875, сторінка 42 — 43.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями